Замалюй сегмент в міру своїх твітів на кожну тему та розкажи, яка ти #twitter_людина!
Позначка: твітер
Кращі твіти вересня 2012 (за моєю версією:-)
Ви донжуани,й критики,невдахи-покор,цінителі еротики і всякої екзотики,(не згадуєм про ротики)й потайники,і книжники,можливо,навіть,грішники
Не верь светофору – верь идущему на тебя транспорту.
стосунки – це накопичувальна система знижок і бонусів
Знайшла в глухому лісі мережу. Всім привітулі, пішла я далі.
екскурсовод: якшо ми будем ходити завжди на ліво,ми рано чи пізно таки вийдем на пл.Ринок
а між іншим життя йде далі…повз розбиті ліхтарі і дзеркала
Тут мав бути афігенний і філософський твіт, але я подумав про єдинорогів, які трахали гнома, і забув те, що написати хотів ((=D
Щасливим не треба кави – запити вчорашній вечір. Ви зразу би їх впізнали, у них дуже ніжні плечі (с) #літвівторок
Хреново – це коли крім кота і обняти нема кого, а та скотина ще і виривається)
Жопа є унікальним інтерфейсом, бо через жопу можна зробити все, бля.
через цей твіттер я став олькоголіком; тут мільйон Оль, і кожна – розумна, дотепна, мила, п’янка; так і спитися недовго 🙂
Коли нерви не впорядку, треба з’їсти шоколадку.
Для любого тревожного человека родной город- нечто очень неродное, место воспоминаний, печали,соблазна, напрасной растраты сил… (с)
Прибрала у vk звукові повідомлення, стало легше, більше не відчуваю себе собакою Павлова.
О, як мало днів, як же мало днів. Я тебе -на чверть, ти мене -на пів.
с мужьями в семейной жизни надо уметь разговаривать,интересоваться желаниями друг друга.Молчание медленно ведет к краху
традиційно 2 рази на рік починаються бабулині сльози і розповіді про голод 33-го,47-го і війну.це як ми садимо картоплю і як копаємо
Що чоловік без жіночих рук? Глина (с) Кобилянська
Сьогодні усвідомила, що єдина людина, якій я дійсно потрібна – це мама. На цьому крапка.
если секса захотелось, потянуло вас на блуд – накосячьте на работе. там вас точно а-та-та. (с)
Яблуня від яблука часом просто офігіває.
@tinawine серед сов жити – по-совиному ухкати до ранку; а тоді на роботу з такою головою, що в двері не пролазить 🙂 але якось-воно-буде:)
люблю такі дні, коли творчістю зайнятий настільки, що думати про щось інше немає ні сил, ні часу, ні бажання.
Деколи мої жарті такі тонкі, що я ними бриюся 🙂
У каждого в жизни есть не до конца забытый человек. (с)
Вирушаю мучить перший курс через розширення уяви.
Львів у сутінках та тумані виглядає дуже магічно 🙂