Сюжет в стилі “Паті на чужій хаті” одразу був оголошений, а фільм позиціонував себе, як український та молодіжний, і цілком з цим справився. Після перегляду #SELFIEPARTY ми два вечори вели дискусії про фільм, його унікальність та схожість на Проект X.
Книга про подорож через пів світу, щоб знайти себе найкращу. Італія. Індія. Індонезія. Багато про їду, релігію, йогу та пошук Бога. Найбільше про людей.
Жіноча історія про жінку. Не знаю чи чоловіки вибирають такі шляхи виходу із життєвої кризи.
Книга більш наповнена роздумами та поясненнями, а фільм, як жива ілюстрація, також хороший.
Моя улюблена частина – Індія.
Фільм не розчарував, бо відчувається скільки роботи вкладеного в нього. Все продумано до деталей. Картинка дуже якісна, насичена, “по багатому” є і сніг, і дим, і білий кожух! Ще пару років тому мені було заздрісно, що сусідня Росія випускає такі яскраві історичні фільми, і хотілося такого ж нашого.
Про важку тему фільму можна довго дискутувати. Та згадую випадковий перегляд польського фільму Ружа, який був дуже психологічно важким, але відкрив для мене нові сторінки історії Польщі. А Поводир має цікавий сюжет, тонкий іронічний гумор і, можливо, зможе відкрити для світу трохи історії України. Стрічку висунуто від України на здобуття премії «Оскар» Американської кіно академії в номінації Фільм іноземною мовою», так що є всі шанси.
Втішили актори фільму – нові, для мене, на екрані кінотеатру, хоча відомі із інших сцен. Джамала явно була цікавинкою цього фільму, але її важко сприймати Ольгою. І як сказав Петро, тепер у нас є “власний Гаррі Потер”.
Та мені дуже сподобалася картинка, ще з перших кадрів. Хоча почитавши відгуки, розумію, що якість для всіх дуже різна. Особливо класно виглядав Чернівецький Університет =) а от студенти були не зовсім українськими, хоч і з рідними жартами. І все ж здається, більшість очікували гіршого, а побачили фільм на рівні з голівудськими фільмами! Але в цьому і найбільший мінус =( Враження, що настільки хотіли зробити кращий фільм, що він став майже копією. От і з сюжетом трохи добряче заплутано, але не розплутано…Дуже все швидко відбувається, а містики і триллеру зовсім мало. Деякі герої не зовсім зрозуміло появляються і не ясно куди зникають. І, як на мене, то мольфарів трохи забагато… і капішони, то не їхнє=) Треба одного, але такого щоб ах! Саунтреки мені сподобалися, мабуть тому що рідною мовою і це незвично-приємно))
Як на мене, то найкраще справилися із ролями чоловіча частина акторів, а із жіночих ролей (вже років 20ть) найкраща Ольга Сумська *сарказм*.
Отже вийшов цікавий стандартний молодіжний фільм, насичений усім, що додають в такі фільми =) Я перегляну його ще раз і, можливо, знову у “Планета кіно IMAX” , яка і організувала перегляд для блогерів.
Ola Blog 