https://twitter.com/cozy__blanket/status/575751198944464896
кращі твіти грудня 2014
кращі твіти грудня 2012
кращі твіти листопада 2012
кращі твіти жовтня 2012
кращі твіти вересня 2012
Позначка: твіттер
#Twitter_людина сегмент-розмальовка
Замалюй сегмент в міру своїх твітів на кожну тему та розкажи, яка ти #twitter_людина!
Кращі твіти грудня 2014 (за моєю версією)
Три дні у Києві
Київ відкривається мені потроху. Мабуть, щоб не завалити мене своєю енергетикою та насиченістю. Місто це перш за все люди, які там живуть і тебе чекають. Місто це також простір, будинки і чужі люди. Чужі люди у Київі зовсім інші, ніж у Львові і за ними цікаво спостерігати. Події у столиці також, зовсім інші, ніж, наприклад, у Львові, Луцьку чи Франківську. Багато пафосу – мало щирості. Варто задуматися, кому ще в кого треба вчитися.
https://instagram.com/p/u7ifgFOtbG
На #TEDxKyiv із Наталією Соколенко говорили, що всі доповіді з франківського #TEDx збулися. Громадське радіо – на національному, Порошенко – президент, Садовий – “взяв і зробив;)”
Як я провела місяць без соцмереж
Оля Супрун, львівський блогер та архітектор, час від часу влаштовує для себе перерви в онлайн-житті, покидаючи соціальні мережі на місяць. Цього року вона знову вийшла в офлайн, а після повернення розповіла нам, як це – не користуватись соціальними мережами цілий місяць.
У будь якого процесу є підйом, пік і спад. Те ж саме із соціальними мережами та інформаційним насиченням. Хтось від всього того відпочиває мимовільно, хтось добровільно, хтось випадково, а хтось примусово. Коли я відчуваю перенасичення інфою, то практикую так званий “місяць без соцмереж”.
Рецепт простий: попередити всіх, що тебе не буде місяць в онлайні, розлогінитися, стерти на телефоні мобільні додатки соціальних мереж, і, власне, все. Я йду в офлайн з ВКонтакті, Facebook i Twitter.
Тим не менш, часто знайомі мене звинувачують у тому, що я не на 100% покинула інтернет: “Та вона щодня світиться у скайпі”, або ж як цього року мені дорікали в тому, що я використовувала Instagram: “Хіба це не соцмережа?”. Метою моїх канікул є не повна ізоляція, а відпочинок від надмірної інформації, і якщо мені не комфортно і нудно без Іnstagram чи Pinterest, то я буду там, бо правила свого офлайну я встановлюю собі сама. Якщо потрібно, я можу зайти і на ВК щоб перевірити повідомлення. Загалом місяць пробігає досить швидко.
Якщо думаєте, що внаслідок таких канікул з’являється багато вільного часу для чогось корисного, то це не так. В момент, коли хочеться байдикувати, знайдуться інші сайти, щоб замінити соцмережі. Але часу йде на це менше, і порції інформації, яку ти отримуєш звідусіль, стають пропорційно менші. За цей період починаєш розуміти справи яких людей тобі справді цікаві, і зазвичай цим людям цікаво і чим ти займаєшся цього місяця. Бажання перевіряти стрічку зовсім згасає. Щоб знати всі новини світу, можна витрачати пару хвилин для новиннних ЗМІ. А якщо якісь факти проходять повз тебе, то нічого страшного.
Найцікавішим моментом моїх канікул було повернення. Починаєш дивитись на все зовсім іншим поглядом. Виявляється, що люди постять купу всякої фігні, але ти вже не звинувачуєш їх в цьому, бо добре пам’ятаєш свою поведінку ще місяць тому. Я пару разів пробувала щось твітити і стирала. Кожне слово пробую зважити і так відповісти на питання: “Нащо?” Але через пару тижнів це відчуття пропаде, бо слово за слово і я знову з головою у мережі.
Кращі твіти травня 2014 (за моєю версією)
Про лайки і злих людей
А я от ставлю лайки, бо якщо людина:
1. захотіла зробити фото
2. наважилася його викласти
3. знайшла час запостити фото
то це для неї важливо і вона очікує якоїсь, хоч мінімальної віддачі.
І якщо я вже дивлюся на це фото, то чому мені не приділити пів секунди на лайк?
А якщо дуже-дуже сподобалося, то коментую.
Кожна людина хоче визнання. Навіть не того, що воно робить, а того, що вона існує.
Інша справа, що я не завжди знаходжу час щоб спеціально переглянути фото людей.
І ще є момент, коли я не хочу “палитися”, що я дивлюся ці фото.
Це як з малими дітьми, вони малюють каряво і не професійно, але нормальні люди знають, що їх треба хвалити!
Всіх треба хвалити і тоді люди будуть “рости”.
І не дивуйтеся тепер чому всі ходять по вулицях такі злі та ображені 🙂
Я дійсно така дурепа? 🙂
#мегатвішось львів 2014
Кращі твіти вересня 2013 (за моєю версією)
-
О, ці дивовижні батьківські збори. Вхід безкоштовно, вихід 250 (с)
-
читаю прогноз погоди: сьогодні у Львові мінлива сонливість, тьфу ти, мінлива хмарність. Осінь що ти робиш, перестань)
-
Ідеї – зло. Від них тільки одна робота :)))
-
Виходжу на зупинку у довгому платті та кедах. Якийсь лисий мужик мені: – А чого Ви в кедах? – А чого Ви лисий?
-
В слові “наркотики” приховано слово “котики”… 🙂
-
В протилежну сторону маршрутки завжди їдуть. Закон.
-
З Києва до Львова лише ніч дощу…
-
Натреноване мамине око завжди відрізнить, де підлогу шкарпеткою витирали, а де пилюку рукавом
-
Розморожена риба дивиться на мене так, ніби хоче знати, який зараз рік.
-
мені здається, що польські собачки мене не розуміють
-
живемо ранками, відчуваємо вечорами
Кращі твіти лютого 2013 (за моєю версією)
-
Кожен дотик має значення.. Це вам підтвердить будь-який сенсорний телефон 😀
-
Що не кажіть, а кожна журналістка просто-таки мусить мати рожеву кофтину!
-
Позашляхове раллі Львів-Франик. Тільки цієї зими. Поспішайте взяти участь, а ось раптом залатають ями.
-
@mrpetruccio
Ви були в маленькому Парижі — Кіровограді? Ні? А в маленькому Парижі — Ходорові? Також ні. А в якому маленькому Парижі ви були?#покращення -
Водій маршрутки: “Пільгові, проходьте – хай люди зайдуть”
-
Найкращий час – коли ти малий, батьки молоді, а діди вічні.
-
раніше дарували квіти, а тепер твіти. Любити стало легше.
-
зачепило за живе. заживе (С)
-
День без хорошої розмови і кави – марно прожитий день…
@melYanovska Protected account
— засунь свою думку в дупу! — не можу: у меня там диплом філолога і мрії про чудове майбутнє…)
кращі твіти січня 2013
кращі твіти грудня 2012
кращі твіти листопада 2012
кращі твіти жовтня 2012
кращі твіти вересня 2012
Ola Blog 