Літо’15: Буцький канйон #sketch

Бу́цький каньйо́н — каньйон біля смт Буки Маньківського району Черкаської області, на річці Гірський Тікич. Утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.
Каньйон починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС. Каньйон являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, заввишки близько 30 метрів. Довжина каньйону бл. 2,5 км, ширина — 80 м.

Одна з перших ГЕС в Україні. Працювала з 1929 по 1991 роки.

Advertisements

Панкейки скетч-рецепт

“Щастя” на 100 днів. Про #Ola_100happydays

…закінчувався рік 2014 і всі передчуття Нового року показували, що легко не буде. Я вирішила прожити примусово щасливо 100 днів і заодно зробити пару досліджень.
Грудень’14 “подарував” все для того щоб багато малювати: скетчбук та жменю натхнення в книзі Майка Роуді “Визуальные заметки”.

Січень’15 стартував святами та холодами. Щасливі момент не важко було вловити в такі насичені подіями дні. Коли я ввечері приходила додому, то вже знала, який буде малюнок. Найчастіше на ранок вже був готовий скетч.

Перші скетчі #Ola_100happydays вийшли традиційно-зимовими.

Січень #Оla_100happydays показав цінність спілкування з людьми.


Сьорбаючи чай та смакуючи вино, проходили найкращі години спілкування з рідними та друзями. Але святкові дні перейшли в робочі будні.


А лютий’15 приніс небуденні випробування та гартування духу. Зашкалювало переживаннями за найрідніших людей, коли нівелюються всі дрібні образи і є лише щось дуже важливе – здоров’я та життя.

На екваторі затії #ola_100happydays стало дуже важко продовжувати малювати. Запал пройшов, дні були важкими, енергія пропадала. Але щоденна звітність спонукала продовжувати і не залишити все на половині дороги.
Виявилося, що наша пам’ять дуже коротка, і те, що було вчора чи позавчора, можна і не згадати. Я щодня робила записи та ескізи, щоб пам’ятати, але вже не малювала щовечора.

Весна це завжди щастя, а ще день народження і багато подарунків.

Коли я змалювала третій скетчбук, то почала рахувати дні до завершення цього “щастя”. І найбільшим бажанням було жити і не архівувати дні.

Як виявилося, щоденна радість дуже проста і буденне: люди, їжа, робота, міста, музика, книжки. А ще щастям є цілі та завдання, які ставиш собі, виконуєш і бачиш результат. Рекомендую придумати і пройти свої #100happydays, саме 100 і обов’язково щасливі!

Всі скетчі #Оla_100happydays тут

про #Ola_100happydays і перші 16 днів

      • #Ola_100happydays – особисті малюнки, що показують щасливі моменти одного дня
      • сто днів підряд від 1 січня 2015
      • публікую в instagram.com/ola_bilo4ka
      • малюю олівцем та лайнерами (fineline, finepen)
      • справжній розмір 13,3х13,3 см
      • найчастіше малюю після дня, що вже пройшов

img005

img004

img003

img002img001img006img007img009img010img011 img012img013img014img015img016      img017

Три дні у Києві

IMG_7432Київ відкривається мені потроху. Мабуть, щоб не завалити мене своєю енергетикою та насиченістю. Місто це перш за все люди, які там живуть і тебе чекають. Місто це також простір, будинки і чужі люди. Чужі люди у Київі зовсім інші, ніж у Львові і за ними цікаво спостерігати. Події у столиці також, зовсім інші, ніж, наприклад, у Львові, Луцьку чи Франківську. Багато пафосу – мало щирості. Варто задуматися, кому ще в кого треба вчитися.

На #TEDxKyiv із Наталією Соколенко говорили, що всі доповіді з франківського #TEDx збулися. Громадське радіо – на національному, Порошенко – президент, Садовий – “взяв і зробив;)”