Позначка: Дубно

Борис Возницький. Герой України. Мої спогади.

1 коментар

Коли усім дітям читали казки, мені розповідали історії про замки та князів. Палаци та оборонні споруди завжди було тим, що мене притягувало. Ще в дошкільному віці улюбленою моєю читанкою була книжка про Олеський замок. Я знала її на пам’ять. В 2-му класі я пішла в Художню школу, що розміщувалася в Дубенському замку кн. Острозьких. Історії про привидів князів стали реальністю. У Львівській Політехніці доля направила мене на кафедру Реконструкції та реставрації архітектурних комплексів.

002

2003 рік. Золочівський замок, Львівська обл.

 

За збігом найбільший знавець замків  Західної України –  Борис Возницький також ходив у школу в м. Дубно в ту, в яку я пішла в перший клас. Ця людина опікувалася улюбленими моїми замками в Олеську та Підгірцях і була для мене живою легендою.

004

2003 рік. Золочівський замок. Китайський палац.

 

Перше знайомство відбулося у Золочівському замку на початку 2000-их років. На прохання тата, Борис Григорович проводив екскурсію сім’ї та друзям “Арх Дизайн”. Розповідав про давні цивілізації на теренах наших країв, давніших за шумерів, та говорив про реконструкцію Китайського палацу.

007

вересень 2010 року, Збаразький замок, Тернопільська обл.

 

У 2010-му мені пощастило  особисто познайомитися на конференції у Збаразькому замку та передати вітання від тата. На конференціі Борис Григорович говорив, що людям цікаво бачити в замках, атмосферу та побут рідного століття замку. Потрібно відтворювати інтер’єри, а не накопичувати стандартні історичні експозиції. Відновлювати приміщення із функцією, що передбачалася при будівництві замку.

005

вересень 2010 року, Збаразький замок Тернопільська обл.

 

На цій же конференції я познайомилася із молодим істориком Ярославом Денисенком, і при кожній нашій зустрічі, ми згадуємо цю видатну людину і те, що нам пощастило знати Возницького.

003

вересень 2010 року, Вишнівець, Тернопільська обл.

 

006

вересень 2010 року, Збараж

Пам’ятаю, що під час обіду я сиділа за одним столом із Возницьким, і мені дуже хотілося запам’ятати цей момент на все життя, бо хтозна чи ще зустрінемося… Борис Григорович випив компот і з’їв ложечкою всі ягоди із горнятка. Я посміхнулася про себе, і подумала, що дитинство у нього, мабуть, було не простим.

008

2010р. Дубенський замок, Рівненська обл.

 

009 010

Історія життя п.Бориса доволі насичена та динамічна, як скульптури Пінзеля, та заплутана, як історія наших замків … Самовіданне служіння мистецтву та культурі однієї людини дало більше, ніж всі міністерства разом. Про таких людей знімають фільми, надіюсь, я побачу таке кіно.

011

м.Дубно

 

Два роки тому не стало цієї людини. На трасі десь між Львовом та Золочевом, серце зупинилося у авто. Спекотного травневого дня по вулиці Пекарській  Львів проводжав  Героя України на Личаківський цвинтар…10329668_253478058172793_7892124792231522534_o

фестиваль “Тарас Бульба” 2012

1 коментар

Мабуть, багато хто ще той любитель поїздити по фестивалях…в мене так повелося, що далеко їздити не треба,а всього одну зупинку від дому в центр міста Дубна, в середині липня і там буде рок-фест «Тарас Бульба». Так було пару років (від 1992го з перервою)…

фестиваль “Тарас Бульба” на новому місці

Та цього року центр міста затих…В пятницю дзвонить мама і розказує, що ходять по центру молоді люди в чорному з рюкзачками, а нічого немає…тихо і спокійно – фестиваль переїхав на стадіон Спартак (хвилин 10 спокійної ходьби від центру міста).

фестивальниця

фестивальники

В неділю нарешті і я приїхала додому, а заодно і на фестиваль, щоб глянути, ну як воно там на новому місці…після мене приїхав тато з села і зразу на фестиваль, а там і мама, що вже вдома самій сидіти

вечірній фестиваль

І скажу, що нам всім сподобалося, бо це внесло у фестиваль новизни та свіжості, простору та свіжого повітря, хоча гості фестивалю сказали мені, що тепер фест схожий на всі інші… Правда цього року і вхід був платний, що явно знизило кількість самих дубенчан на стадіоні, але їх було доволі багато навколо стадіону, де було купа різних атракцій, смаколилів і випиванок, а музика долинала…

палаткове містечко

Що до самої музики, то якось легше (попсовіше) почав звучати фестиваль, або може все «важке» було в перші два дні. Про групи. Що перемогли мало що можу сказати, бо чула їх вперше…(ех пройшла епоха Ніагари, Карни, От вінта…ліричний відступ) Гостями фесту були Ілларія та Мандри…Ілларія зачарувала, як тільки могла, а от Мандри щось не дуже…перетомилися щось вони за два дні перебування на фесті  Почався дощик і ми пішли додому, не дочекавшись гімну фестивалю…»В славному місті є фестиваль…Тарас Бульба»
Хронологія попередніх років фестивалю “Тарас Бульба”

Захист диплому

16s коментарів

Захист пройшов успішно…10 хвилин тремтячого голосу і всі щасливі. Я рада що всі оцінили мою роботу, хоча я і не все зробила,що планувала, але зробила більше ніж потрібно на диплом спеціаліста…
Я дуже вдячна усім за підтримку та допомогу, це справді дуже відчувається і без ВАС, мої любі, нічого б не вийшло… а вийшло ось що..
і про НОВЕ ЖИТТЯ… життя вирує, мене чекають-не-дочекаються купа ідей, пропозоцій, нових постів а ще подушка:)

Дипломна робота на експозиції в Дубенському замку.
На фото: художник Ю.Рябов, директор.заповідника Л.Кічатий, мої батьки
24 серпня 2011 року.

За тиждень до захисту…

6s коментарів

Залишається тиждень до захисту, позаду 5 років навчання на архітектурі, 10 сесій, десятки курсових, розрах, рефератів, рисунків та живописів…Попереду ще тиждень клопіткої роботи та біготні, роздрук 10-ти метрів квадратних креслень, пару хвилин захисту дипломної роботи …
Які нові відчуття прийдуть, а які залишаться….я ще не знаю…Але знаю, що через тиждень це все закінчиться: недоспані ночі з архікадом, простоювання в черзі до викладачів, переживання та нерви, а разом з ними закінчаться і студентські роки…А отже через тиждень я напишу новий пост про НОВЕ ЖИТТЯ 🙂

головний герой дипломного проекту...