Тут є сценарій і це справжнє кіно.
Про життя “на краю світу” і що крім риби і вина, є ще одна одвічна потреба. Шум моря такий, що відчуваю смак солі на губах. Такі красиві кадри, кольори. Знайомий Франик, прийнятні діалоги. 
Двічі в своєму житті я втікала на край світу, що на Арабатській стрілці 🙂 Ми також ловили рибу і читали книжки:)
Хороший український фільм. Подивіться.
Сюжет в стилі “Паті на чужій хаті” одразу був оголошений, а фільм позиціонував себе, як український та молодіжний, і цілком з цим справився. Після перегляду #SELFIEPARTY ми два вечори вели дискусії про фільм, його унікальність та схожість на Проект X .
Безтурботні та безвідповідальні студенти + шалена гулянка = мікс пригод, криміналу, діалогів, пиятики, танців, бійок, суперечок.
Бачити знайомі львівські будівлі, це ніби стаєш частинкою цього фільму. А ще копи та відомі зі сцени актори театру Заньковецької.
Місцями ексцентрично, зухвало, але завжди комедійно. І хоча тінейджери не надто люблять повчання, у фільмі все ж присутня ненав’язлива мораль.
Немає нічого спільного між війною та любов’ю. Але заради світового балансу вони завжди разом. Війна це таке життя.
Дочитала книжку, і тепер мені сумно. Мабуть, тому я мало читаю художньої літератури, бо швидко звикаю до героїв книги. Але цього разу сталося так, що спочатку я подивилася серіал…тобто його частину і, не дочекавшись продовження, почала читати книжку. На Різдяні свята було трохи часу. Справжній пригодницький любовний роман, дуже милий і захоплюючий, гарно підійшов до морозних вечорів.
Прем’єру фільму Поводир я чекала давно.
Цікаво було побачити у фільмі рідний Дубенський форт-заставу Тараканівський форт і, також, я слідкую за творчістю Джамали.
Фільм не розчарував, бо відчувається скільки роботи вкладеного в нього. Все продумано до деталей. Картинка дуже якісна, насичена, “по багатому” є і сніг, і дим, і білий кожух! Ще пару років тому мені було заздрісно, що сусідня Росія випускає такі яскраві історичні фільми, і хотілося такого ж нашого.
Про важку тему фільму можна довго дискутувати. Та згадую випадковий перегляд польського фільму Ружа, який був дуже психологічно важким, але відкрив для мене нові сторінки історії Польщі. А Поводир має цікавий сюжет, тонкий іронічний гумор і, можливо, зможе відкрити для світу трохи історії України. Стрічку висунуто від України на здобуття премії «Оскар» Американської кіно академії в номінації Фільм іноземною мовою», так що є всі шанси.
Втішили актори фільму – нові, для мене, на екрані кінотеатру, хоча відомі із інших сцен. Джамала явно була цікавинкою цього фільму, але її важко сприймати Ольгою. І як сказав Петро, тепер у нас є “власний Гаррі Потер”.
Відгук про фільм від:
Оллі Перехрест
Романа Голубовського
Івана Паламарчука
Петра Нека
Цей фільм дуже незвична історія для нашого глядача, і особисто мене це радує, бо звичні історії це так банально. Розповідь не лише про моду та бізнес, бо це було б надто просто, це більше розповідь про унікальність творчих людей, і людей, які з ними поруч. Не завжди ми знаємо тих хто за спиною ідолів успіху та визнання, не завжди ми уявляємо особливості людей імена яких постійно на слуху. Зазвичай нам подають готову страву, те що твориться на кухні сховане за завісою…
Кожен по різному розуміє значення моди, але кожен задумується над значеннями “краса” та “любов”. Надзвичайно особливе поєднання цих термінів можна побачити у фільмі “Ів Сен-Лоран”. Для мене буде надто низько вдаватися в обговорення любові між чоловіками, рівноцінно як і обговорення іншої любові.
«Він був нещасною людиною, у якого просто не було смаку до життя. Час від часу він був щасливий, але життя здавалося йому важким. З роками депресія тільки погіршувалася», – говорить Берже. Більше того, за його словами, «Сен-Лоран ненавидів моду. Стиль – ось те, що він обожнював».
В цьому фільмі надзвичайно багато відданості та фатального фанатизму до улюбленої справи та іншої людини, але все не було даремним, хоча потребувало багато сил та зусиль.
Сам Ів Сен Лоран якось зауважив: «Мода – це не просто прикрашати жінок, але й підтримати їх, дати їм упевненість у собі».
Поєднання надзвичайної краси жінок та чоловіків, драма та всеохоплююча ейфорія , кайф та моменти слави. І як підсумок цього надзвичайно чуйне завершення фільму…але не завершення історії.
Будьте обережними, після перегляду цього альтернативного кіно жінкам захочеть багато цілуватися, а чоловікам – курити, але байдужим він не залишить нікого! Фільм +16.
Між П’єром і Івом існував договір: ніхто не ліз у справи один одного, один займався творчістю, другий – бізнесом. У них були щасливі дні, однак Лоран не був створений для радості.
Рекомендую дивитися фільм в мові оригіналу (французькою), покази будуть відбуватися у ранковому та вечірньому сеансі у “Планета кіно IMAX”
“Стережіться сором’язливих, вони керують світом…”
Ola Blog 