Ярослав ЛОДИГІН: “ПРОФЕСІЯ ВЕДУЧОГО: РОБОТА ЧИ РОЗВАГА?”

11055294_414212518759272_8891991752318090257_o

11212671_900934369968525_739958137806061388_o11212591_900933903301905_4929537740164683068_o11265554_864091956989406_8580852174288040638_o

Advertisements

“Щастя” на 100 днів. Про #Ola_100happydays

…закінчувався рік 2014 і всі передчуття Нового року показували, що легко не буде. Я вирішила прожити примусово щасливо 100 днів і заодно зробити пару досліджень.
Грудень’14 “подарував” все для того щоб багато малювати: скетчбук та жменю натхнення в книзі Майка Роуді “Визуальные заметки”.

Січень’15 стартував святами та холодами. Щасливі момент не важко було вловити в такі насичені подіями дні. Коли я ввечері приходила додому, то вже знала, який буде малюнок. Найчастіше на ранок вже був готовий скетч.

View this post on Instagram

7 день #Ola_100happydays #Різдво

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Перші скетчі #Ola_100happydays вийшли традиційно-зимовими.

View this post on Instagram

6 день #Ola_100happydays

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Січень #Оla_100happydays показав цінність спілкування з людьми.

Сьорбаючи чай та смакуючи вино, проходили найкращі години спілкування з рідними та друзями. Але святкові дні перейшли в робочі будні.

View this post on Instagram

10ий день #Ola_100happydays

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

35ий день #Ola_100happydays День МАМИ ❤️

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

А лютий’15 приніс небуденні випробування та гартування духу. Зашкалювало переживаннями за найрідніших людей, коли нівелюються всі дрібні образи і є лише щось дуже важливе – здоров’я та життя.

На екваторі затії #ola_100happydays стало дуже важко продовжувати малювати. Запал пройшов, дні були важкими, енергія пропадала. Але щоденна звітність спонукала продовжувати і не залишити все на половині дороги.
Виявилося, що наша пам’ять дуже коротка, і те, що було вчора чи позавчора, можна і не згадати. Я щодня робила записи та ескізи, щоб пам’ятати, але вже не малювала щовечора.

Весна це завжди щастя, а ще день народження і багато подарунків.

Коли я змалювала третій скетчбук, то почала рахувати дні до завершення цього “щастя”. І найбільшим бажанням було жити і не архівувати дні.

View this post on Instagram

…до 100 ще трошки 😉 #Ola_100happydays

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Як виявилося, щоденна радість дуже проста і буденне: люди, їжа, робота, міста, музика, книжки. А ще щастям є цілі та завдання, які ставиш собі, виконуєш і бачиш результат. Рекомендую придумати і пройти свої #100happydays, саме 100 і обов’язково щасливі!

View this post on Instagram

Сьогодні 100 день року 2015. Чесно я дуже чекала саме цей день. Закінчують мої #ola_100happydays. За цей час багато відбулося такого, чого ніколи взагалі зі мною не траплялося в житті. Хороші і не дуже моменти. Але всі щасливі і це головне. В мене ще є ненамальованих 10 днів, лише записи подій, так що ще будуть малюночки) Хочу написати великий пост про цю 100денну акцію, подію? (Яке слово підібрати?) та це все після Великодня! Всім веселих свят! І просто будьте щасливими без реєстрації та архівації днів;) всіх обнімаю. Бібі

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Всі скетчі #Оla_100happydays тут

Концерт #theHardKiss, травень’15. Львів

Концерт #theHardKiss один із найпотужніших виступів, що я бачила останнім часом. Є безліч аналогів такої музики, та мені більше подобається вокалістка і те, що вона справжня фронтвумен. Саніна вміло володіє голосом, тілом та публікою. Гарно, що є одна щира українська пісня, яка розказує про гурт більше, ніж всі разом взяті космічні мотиви.

#ONUKA – 14.12.2014, Львів

View this post on Instagram

#ONUKA #lviv

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

#ONUKA — новеньке та свіже в українській музиці. Здається саме цим підкорили велику публіку, а публіка у Львові була дуже різношерстна. Дуже приємна і мила для ока вокалістка Ната,нова стрижка більш підкреслює її тендітність. Майже жіночий гурт. Загалом все продумано до деталей. Як для дебюту просто чудово. Хоча мені здається, що велика кількість люду прийшла “в розвідку” і якщо в наступному альбомі не буде мега-хіта то гурт може затихнути. Але своїх шанувальників ніби вже знайшов. Поки є мало композицій, слухачу на концерті важко себе реалізувати: не настибалися, не натанцювалися і не наспівалися;)) але розвідка пройшла боєм!)

View this post on Instagram

#ONUKA — новеньке та свіже в українській музиці. Здається саме цим підкорили велику публіку, а публіка у Львові була дуже різношерстна. Дуже приємна і мила для ока вокалістка Ната,нова стрижка більш підкреслює її тендітність. Майже жіночий гурт. Загалом все продумано до деталей. Як для дебюту просто чудово. Хоча мені здається, що велика кількість люду прийшла "в розвідку" і якщо в наступному альбомі не буде мега-хіта то гурт може затихнути. Але своїх шанувальників ніби вже знайшов. Поки є мало композицій, слухачу на концерті важко себе реалізувати: не настибалися, не натанцювалися і не наспівалися;)) але розвідка пройшла боєм!)

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Brand My Brains – скетч-звіт

19326_1034697079892186_4202092232064590269_n

11112927_1034698193225408_1448996308565091147_n

11169197_1034697823225445_7588114745747806773_n

11174912_1034697696558791_5426494927222628880_n

11115598_1034697119892182_9122742435567946207_n

Dakh Daughters Band (live) Lviv 04.11.2014

Dakh Daughters BandЩоб зрозуміти українських жінок варто побачити Dakh Daughters Band. Сильні, ніжні, потужні, драйвові із почуттям гумору, кокетством, вар’ятством – український музичний секс!

В січні 2014 Євромайдан відкрив для мене Дах Дотерс, а вживу я їх побачила вперше. Дівчата не розчарували. Лажала техніка, звук і сцена. Хотіла б ще їх почути в меншому, не такому камерному, залі.
Із Wiki:
«Dakh Daughters» (Дах Дотерс) — український жіночий театрально-музичний гурт, що виступає в жанрах «фрик-кабаре» і театрального перформансу. Виступає з 2012 року, один із перших виступів відбувся на Гогольфесті в Києві.

Як і «ДахаБраха», «Dakh Daughters» пов’язані з київським театром «Дах», керівник якого — Владислав Троїцький — бере участь у постановці перформансів «Dakh Daughters».[1]
Учасниці використовують різні музичні інструменти (загалом 15 інструментів):[10]. контрабаси,віолончелі, фортепіано, маракаси, гітару, скрипку, барабани, ксилофон, акордеон, губну гармоніку та бубни, при чому «музиканти не прив’язані до своїх інструментів і легко ними міняються».[11] Музичні оглядачі знаходять схожість «Dakh Daughters» з Амандою Палмер, Rammstein, Laibach, System of a Down іDresden Dolls[3].

Моє улюблене відео:

Три дні у Києві

IMG_7432Київ відкривається мені потроху. Мабуть, щоб не завалити мене своєю енергетикою та насиченістю. Місто це перш за все люди, які там живуть і тебе чекають. Місто це також простір, будинки і чужі люди. Чужі люди у Київі зовсім інші, ніж у Львові і за ними цікаво спостерігати. Події у столиці також, зовсім інші, ніж, наприклад, у Львові, Луцьку чи Франківську. Багато пафосу – мало щирості. Варто задуматися, кому ще в кого треба вчитися.

View this post on Instagram

Ольга і компанія… #Київ

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

Всім #горішок_від_Білочки;))

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

На #TEDxKyiv із Наталією Соколенко говорили, що всі доповіді з франківського #TEDx збулися. Громадське радіо – на національному, Порошенко – президент, Садовий – “взяв і зробив;)”

View this post on Instagram

Короткий зміст #TEDxKyiv #ola_100happydays

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Огляд другого дня #LaFest – #П&Д, #ГАПОЧКA, #БРІЯ_БЛЕССІНГ, #EPOLETS, #The_Snow

Другого дня LAFest до мене прийшла думка, що кожен виконавець приїхав із своїм особливим ставленням до міста Л…
IMG_4452
Відкривали цей день гурт The Snow – добродушні хлопці із центральноукраїнський акцентом, що грають мантричну музику. Або як пише Анатолій Гернаденко – музичні скульптури. Пізніше до музикантів приєдналася вокалістка Аніка і виконала “Ой верше, мій верше…”, що увійде до моєї особистої колекції варіантів виконання цієї пісні. Цікаво, що такі композиції були новинкою на #LAFest, але публіка тепло приймала, що зможете побачити на уривку із виступу. Інструмент Анатолія – Ха́нг (нем. Hang)

P.S.В групу The Snow на постійній основі потрібнен концертний менеджер

А далі були солодкі сексі-boys з EPOLETS, що точно заставили серця дівчат у залі битися сильніше! У хлопців великий потенціал, жаль якщо розтратять його на не надто інтелектуальну рок-попсу, хоча і дуже драйвову. IMG_4483Поки що не зачепили, але потішили око – всі хлопці дуже симпатичні, як на відбір. Такими я уявляю молодих одеських матросів:-) За творчістю буду слідкувати.

IMG_6957.JPG
sailors

БРІЯ БЛЕССІНГ розчулила до сліз щирістю та сонячною енергією. Знаю цю дивовижну дівчину ще з ефіру шоу “Голос Країни”. Її акцент завжди нагадує мою тітку. IMG_4597
Трохи дивними звучали слова про Бога, не в церкві, а на сцені фестивалю, але нічого поганого в цьому не було. Рекомендую почитати інтерв’ю з Брією в The ukrainians.

Електро-космічна програма ГАПОЧКИ розбавила стильове насичення фестивалю. Звучало все якісно та чітко.IMG_4661 Сподобалася впевнена поведінка вокалістки Каті.
Та все ж чогось бракує, щоб цей гурт припав мені до душі..

Із творчістю П&Д давно знайома і переживала чи не змінили вони свою програму. Але все звучало точно, як у альбомі «Два Аккорда». Чоловіча лірика з надривом і болем, така що живе в темних кутках душі і ховають її за нервовими скулами. Це було сильно!

Зовсім пару секунд я послухала Плесо, починалося вся гарно і ніжно… Але мені потрібно було бігти проводжати Камі на поїзд. http://youtu.be/pk6kWiswgZw

Загалом Lviv Acoustic Fest вдався! Це чудова можливість послухати улюблені гурти, познайомитися із новими, але ще краща нагода зібрати багатьох друзів з усієї країни. Обнімашки та посмішки постійні учасники фестивалю акустичної музики у Львові!

1609561_10205174990600370_9006467441503429964_n

Фото: Камі
Також читайте: Огляд першого дня #LaFest

Огляд першого дня #LaFest – #Pianoбой #Колос #РэспублікаПаліна #BAHROMA #Ріплей

Першого дня Lviv Acoustic Fest я з Камі слухняно прийшли завчаcно і поспішили у світлу залу Малої сцени.
Відкривали дні акустичної музики Hinni. Двоє дівчат з гітарами. У вокалістки сильний трохи невпевнений голос та молодіжні депресивні тексти.

Далі нас розважали ЛЕДІ АРЛЕТ – хлопці iз Білої церкви. Гітарист Павло, на кахоні Анатолій Гернаденко, вокаліст Коломієць Олександр. Запальний із першої секунди вокаліст із цікавою манерою співу та дзвінкими “няяя”,хоча весь драйв для мене створював барабанщик із добродушною посмішкою. Відмітила хороший кавер на ВВ.

І на десерт – “Форель” із Закарпаття. Насичений густий голос чорнявої вокалістки із спокусливим поглядом.
IMG_3675
Цікаво, як будуть музично розвиватися хлопці із Леді Арлет, і через пару років загляну до творчості дівчат-вокалісток.

Велика темна зала та магічна сцена #LaFest розпочалася для мене із львівських Green Silence – атмосферні труби, чоловіки із шармом. Джазові та солодкі, як Львів у шоколаді.
IMG_3752

Цікаво було слухати моїх друзів з Луцька гурт Ріплей з акустичною дуже ніжною та жіночною програмою, насиченою дзвінким голосом Ріти, бо, зазвичай, вони дуже драйвові та непосидючі.
IMG_3816

Fontaliza –  кучеряві хлопці, що створили багато шуму, але важко мені було їх сприйняти в такому звучанні,  як і важко було вимовити назву. Не склалося одним словом.

Гурт BAHROMA я почала слухати місяць тому, і дуже цікаво було їх послухати та побачити вживу. Манера співу у вокаліста не типова і тужлива. Хлопці перевершили всі мої очікування і залишаться у плеєрі ще на довго. Я би їх назвала добрими фаталістами із хорошим почуттям гумору.

Рэспубліка Паліна -білоруська дівчина, яка сама заповнила всю сцену і змогла підняти зал! Її мало слухати, це той випадок, коли варто хоча б раз її побачити! Вживу.

Колос представив нові пісні із своєї сольної програми із свіжим аранжуванням. Лаунж та затишок створювали хлопці із Фіолет та барабанщик Саша із РІплей.

IMG_4188

Pianoбой наштовхнув мене на роздуми … Дуже контрастно відчувалася його впевненість та досвід років. Виступ був схожим на енергетичне театральне дійство на межі психозу та гіпнозу. Відчувалася потужна внутрішня сила, але її природа не зовсім відома. Знаю лише, що на його виспут ніколи більше не піду.

Фото: Камі