View this post on InstagramКонспект лекції @lodygin @radioaristocrats 😊 #ola_100happydays
A post shared by •СІМЕЙНИЙ АРХІТЕКТОР• (@ola_suprun) on
Ярослав ЛОДИГІН: “ПРОФЕСІЯ ВЕДУЧОГО: РОБОТА ЧИ РОЗВАГА?”
Категорія: події
“Щастя” на 100 днів. Про #Ola_100happydays
…закінчувався рік 2014 і всі передчуття Нового року показували, що легко не буде. Я вирішила прожити примусово щасливо 100 днів і заодно зробити пару досліджень.
Грудень’14 “подарував” все для того щоб багато малювати: скетчбук та жменю натхнення в книзі Майка Роуді “Визуальные заметки”.
https://instagram.com/p/wy_u0SOtfj/
Січень’15 стартував святами та холодами. Щасливі момент не важко було вловити в такі насичені подіями дні. Коли я ввечері приходила додому, то вже знала, який буде малюнок. Найчастіше на ранок вже був готовий скетч.
Перші скетчі #Ola_100happydays вийшли традиційно-зимовими.
Січень #Оla_100happydays показав цінність спілкування з людьми.
https://instagram.com/p/0eGnx8utb6/
https://instagram.com/p/x6I_UEutZP/
Сьорбаючи чай та смакуючи вино, проходили найкращі години спілкування з рідними та друзями. Але святкові дні перейшли в робочі будні.
https://instagram.com/p/xtsoRDOtQv/
https://instagram.com/p/yupVveutTf/
А лютий’15 приніс небуденні випробування та гартування духу. Зашкалювало переживаннями за найрідніших людей, коли нівелюються всі дрібні образи і є лише щось дуже важливе – здоров’я та життя.
На екваторі затії #ola_100happydays стало дуже важко продовжувати малювати. Запал пройшов, дні були важкими, енергія пропадала. Але щоденна звітність спонукала продовжувати і не залишити все на половині дороги.
Виявилося, що наша пам’ять дуже коротка, і те, що було вчора чи позавчора, можна і не згадати. Я щодня робила записи та ескізи, щоб пам’ятати, але вже не малювала щовечора.
Весна це завжди щастя, а ще день народження і багато подарунків.
https://instagram.com/p/01CsbFOtUm/
Коли я змалювала третій скетчбук, то почала рахувати дні до завершення цього “щастя”. І найбільшим бажанням було жити і не архівувати дні.
https://instagram.com/p/0yeivUutV2/
Як виявилося, щоденна радість дуже проста і буденне: люди, їжа, робота, міста, музика, книжки. А ще щастям є цілі та завдання, які ставиш собі, виконуєш і бачиш результат. Рекомендую придумати і пройти свої #100happydays, саме 100 і обов’язково щасливі!
https://instagram.com/p/1SpHulutbC/
Всі скетчі #Оla_100happydays тут
Концерт #theHardKiss, травень’15. Львів
Концерт #theHardKiss один із найпотужніших виступів, що я бачила останнім часом. Є безліч аналогів такої музики, та мені більше подобається вокалістка і те, що вона справжня фронтвумен. Саніна вміло володіє голосом, тілом та публікою. Гарно, що є одна щира українська пісня, яка розказує про гурт більше, ніж всі разом взяті космічні мотиви.
#ONUKA – 14.12.2014, Львів
#ONUKA — новеньке та свіже в українській музиці. Здається саме цим підкорили велику публіку, а публіка у Львові була дуже різношерстна. Дуже приємна і мила для ока вокалістка Ната,нова стрижка більш підкреслює її тендітність. Майже жіночий гурт. Загалом все продумано до деталей. Як для дебюту просто чудово. Хоча мені здається, що велика кількість люду прийшла “в розвідку” і якщо в наступному альбомі не буде мега-хіта то гурт може затихнути. Але своїх шанувальників ніби вже знайшов. Поки є мало композицій, слухачу на концерті важко себе реалізувати: не настибалися, не натанцювалися і не наспівалися;)) але розвідка пройшла боєм!)
Brand My Brains – скетч-звіт
Скетч-звіт #uasmcamp
Dakh Daughters Band (live) Lviv 04.11.2014
Щоб зрозуміти українських жінок варто побачити Dakh Daughters Band. Сильні, ніжні, потужні, драйвові із почуттям гумору, кокетством, вар’ятством – український музичний секс!
В січні 2014 Євромайдан відкрив для мене Дах Дотерс, а вживу я їх побачила вперше. Дівчата не розчарували. Лажала техніка, звук і сцена. Хотіла б ще їх почути в меншому, не такому камерному, залі.
Із Wiki:
«Dakh Daughters» (Дах Дотерс) — український жіночий театрально-музичний гурт, що виступає в жанрах «фрик-кабаре» і театрального перформансу. Виступає з 2012 року, один із перших виступів відбувся на Гогольфесті в Києві.
Як і «ДахаБраха», «Dakh Daughters» пов’язані з київським театром «Дах», керівник якого — Владислав Троїцький — бере участь у постановці перформансів «Dakh Daughters».[1]
Учасниці використовують різні музичні інструменти (загалом 15 інструментів):[10]. контрабаси,віолончелі, фортепіано, маракаси, гітару, скрипку, барабани, ксилофон, акордеон, губну гармоніку та бубни, при чому «музиканти не прив’язані до своїх інструментів і легко ними міняються».[11] Музичні оглядачі знаходять схожість «Dakh Daughters» з Амандою Палмер, Rammstein, Laibach, System of a Down іDresden Dolls[3].
Моє улюблене відео:
Три дні у Києві
Київ відкривається мені потроху. Мабуть, щоб не завалити мене своєю енергетикою та насиченістю. Місто це перш за все люди, які там живуть і тебе чекають. Місто це також простір, будинки і чужі люди. Чужі люди у Київі зовсім інші, ніж у Львові і за ними цікаво спостерігати. Події у столиці також, зовсім інші, ніж, наприклад, у Львові, Луцьку чи Франківську. Багато пафосу – мало щирості. Варто задуматися, кому ще в кого треба вчитися.
https://instagram.com/p/u7ifgFOtbG
На #TEDxKyiv із Наталією Соколенко говорили, що всі доповіді з франківського #TEDx збулися. Громадське радіо – на національному, Порошенко – президент, Садовий – “взяв і зробив;)”
Огляд другого дня #LaFest – #П&Д, #ГАПОЧКA, #БРІЯ_БЛЕССІНГ, #EPOLETS, #The_Snow
Другого дня LAFest до мене прийшла думка, що кожен виконавець приїхав із своїм особливим ставленням до міста Л…
Відкривали цей день гурт The Snow – добродушні хлопці із центральноукраїнський акцентом, що грають мантричну музику. Або як пише Анатолій Гернаденко – музичні скульптури. Пізніше до музикантів приєдналася вокалістка Аніка і виконала “Ой верше, мій верше…”, що увійде до моєї особистої колекції варіантів виконання цієї пісні. Цікаво, що такі композиції були новинкою на #LAFest, але публіка тепло приймала, що зможете побачити на уривку із виступу. Інструмент Анатолія – Ха́нг (нем. Hang)
P.S.В групу The Snow на постійній основі потрібнен концертний менеджер
А далі були солодкі сексі-boys з EPOLETS, що точно заставили серця дівчат у залі битися сильніше! У хлопців великий потенціал, жаль якщо розтратять його на не надто інтелектуальну рок-попсу, хоча і дуже драйвову. 
Поки що не зачепили, але потішили око – всі хлопці дуже симпатичні, як на відбір. Такими я уявляю молодих одеських матросів:-) За творчістю буду слідкувати.
БРІЯ БЛЕССІНГ розчулила до сліз щирістю та сонячною енергією. Знаю цю дивовижну дівчину ще з ефіру шоу “Голос Країни”. Її акцент завжди нагадує мою тітку. 
Трохи дивними звучали слова про Бога, не в церкві, а на сцені фестивалю, але нічого поганого в цьому не було. Рекомендую почитати інтерв’ю з Брією в The ukrainians.
Електро-космічна програма ГАПОЧКИ розбавила стильове насичення фестивалю. Звучало все якісно та чітко.
Сподобалася впевнена поведінка вокалістки Каті.
Та все ж чогось бракує, щоб цей гурт припав мені до душі..
Із творчістю П&Д давно знайома і переживала чи не змінили вони свою програму. Але все звучало точно, як у альбомі «Два Аккорда». Чоловіча лірика з надривом і болем, така що живе в темних кутках душі і ховають її за нервовими скулами. Це було сильно!
Зовсім пару секунд я послухала Плесо, починалося вся гарно і ніжно… Але мені потрібно було бігти проводжати Камі на поїзд. http://youtu.be/pk6kWiswgZw
Загалом Lviv Acoustic Fest вдався! Це чудова можливість послухати улюблені гурти, познайомитися із новими, але ще краща нагода зібрати багатьох друзів з усієї країни. Обнімашки та посмішки постійні учасники фестивалю акустичної музики у Львові!
Фото: Камі
Також читайте: Огляд першого дня #LaFest
Огляд першого дня #LaFest – #Pianoбой #Колос #РэспублікаПаліна #BAHROMA #Ріплей
Першого дня Lviv Acoustic Fest я з Камі слухняно прийшли завчаcно і поспішили у світлу залу Малої сцени.
Відкривали дні акустичної музики Hinni. Двоє дівчат з гітарами. У вокалістки сильний трохи невпевнений голос та молодіжні депресивні тексти.
Далі нас розважали ЛЕДІ АРЛЕТ – хлопці iз Білої церкви. Гітарист Павло, на кахоні Анатолій Гернаденко, вокаліст Коломієць Олександр. Запальний із першої секунди вокаліст із цікавою манерою співу та дзвінкими “няяя”,хоча весь драйв для мене створював барабанщик із добродушною посмішкою. Відмітила хороший кавер на ВВ.
І на десерт – “Форель” із Закарпаття. Насичений густий голос чорнявої вокалістки із спокусливим поглядом.
Цікаво, як будуть музично розвиватися хлопці із Леді Арлет, і через пару років загляну до творчості дівчат-вокалісток.
Велика темна зала та магічна сцена #LaFest розпочалася для мене із львівських Green Silence – атмосферні труби, чоловіки із шармом. Джазові та солодкі, як Львів у шоколаді.
Цікаво було слухати моїх друзів з Луцька гурт Ріплей з акустичною дуже ніжною та жіночною програмою, насиченою дзвінким голосом Ріти, бо, зазвичай, вони дуже драйвові та непосидючі.
Fontaliza – кучеряві хлопці, що створили багато шуму, але важко мені було їх сприйняти в такому звучанні, як і важко було вимовити назву. Не склалося одним словом.
Гурт BAHROMA я почала слухати місяць тому, і дуже цікаво було їх послухати та побачити вживу. Манера співу у вокаліста не типова і тужлива. Хлопці перевершили всі мої очікування і залишаться у плеєрі ще на довго. Я би їх назвала добрими фаталістами із хорошим почуттям гумору.
Рэспубліка Паліна -білоруська дівчина, яка сама заповнила всю сцену і змогла підняти зал! Її мало слухати, це той випадок, коли варто хоча б раз її побачити! Вживу.
Колос представив нові пісні із своєї сольної програми із свіжим аранжуванням. Лаунж та затишок створювали хлопці із Фіолет та барабанщик Саша із РІплей.
Pianoбой наштовхнув мене на роздуми … Дуже контрастно відчувалася його впевненість та досвід років. Виступ був схожим на енергетичне театральне дійство на межі психозу та гіпнозу. Відчувалася потужна внутрішня сила, але її природа не зовсім відома. Знаю лише, що на його виспут ніколи більше не піду.
Фото: Камі
Ola Blog 