#Грузія – насиченість контрастами. Мій відгук про поїздку.

XjjBOK3lp0eCsfbpxHvDoAГрузія не була моєю мрією. З’явилася ідея поїхати – я підтримала. В моїй голові був стандартний набір стереотипів про цю країну: вино, шашлик і вусаті грузини. Останнім часом багато знайомих здійснювали такі поїздки, тому в голові було пару приблизних картинок.

Те, що ми побачили нас ясно здивувало. Грузини справді себе поводять, як у радянських фільмах: розмахують руками і голосно викрикують, а ще справді дуже люблять українок.

Тбілісі зустріло поєднанням дуже старовинного і сучасного. І цей контраст поєднання супроводжував нас всю поїздку. Країна контрастів: тепла та холоду, вершин та долин.

View this post on Instagram

Виїхали в гору #kazbegi #kazbegi2015 #жвг #

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

На тиждень люди поруч стали найважливішими. Найкомфортніша компанія з якою я відпочивала.  Дівчата, що вміють опікати: “Олі треба поснідати!”, “Оксі треба намалюватися)” Серйозна та багатоголоса Олена, чиє ім’я ні один грузин так і не вимовив. Вона знаходила вихід з будь-якої ситуації та будь-якої вулиці.

Оксі – краса та загадковість. Дівчина, що наповнює все довкола – сміхом і дитячою довірою.

Висота гір на стільки неймовірна, що здається маревом чи ілюзією. Ми їх називали дуже хорошою картинкою на величезному моніторі. Найсмачніше повітр’я, якого можна вдихнути так багато і в таку глибину легень, що до цього не було ясно, що така глибина існує.

View this post on Instagram

Любити #жвг

A post shared by Olena Khrushch (@o_khrushch) on

Виїзд за кордон відбувається не лише територіально, але і внутрішньо. Коли залишаєш рідну країну за спиною, легше на неї подивитися згори чи збоку. Все на стільки в повірнянні, що можна відчути чітку межу рідного і чужого. В чужій стороні все інше, красиве незвичне, але не своє.

Всі фото #жвг

P.S. У Львові такі ж хінкалі, як у Тбілісі. У Тбілісі – відсутня кава.

Advertisements

Літо’15: Буцький канйон #sketch

Бу́цький каньйо́н — каньйон біля смт Буки Маньківського району Черкаської області, на річці Гірський Тікич. Утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.
Каньйон починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС. Каньйон являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, заввишки близько 30 метрів. Довжина каньйону бл. 2,5 км, ширина — 80 м.

View this post on Instagram

Буки #cktwevent #sketchbook #sketch #OlaSuprun_sketch

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Одна з перших ГЕС в Україні. Працювала з 1929 по 1991 роки.

View this post on Instagram

#cktwevent #sketch #sketchbook #ГЕС #OlaSuprun_sketch

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

Перша ГЕС #cktwevent #Буки

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Жовква – ідеальне місто Ренесансу

40хв.від Львова

View this post on Instagram

Коник і синагога #Жовква

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

#Жовква

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

#Черкаси – морська держава

Черкаси – місто парків та зелених бульварів, повітр’я та відпочинку. До Києва з Черкас, майже така відстань, як зі Львова в Дубно, не дивно, що працювати всі втікають у Київ, коли тут атмосфера релаксу:)
2bcb8370cd97a38bde04789426095eae Можна було б сказати, що місто нічим особливим не відрізняється, наприклад, від Рівного, Луцька чи Тернополя, але є одне жирне “але” – Дніпро.

770px-Cherkasy_plan_1826
Плани Черкас

8RyEQHkCQUW0q1C8nyJQMw

Дніпро тут безкрає, як море. І скільки хватає зору, стільки воно видніється на горизонті.
І здається, що більше нічого не треба, тільки дивитися на воду і дихати – справжній курорт!

https://twitter.com/ValeriaBot/status/618735517891461120
Соснівка курортна слава Черкас

View this post on Instagram

Сучасні #Черкаси #cktwevent #instacollage

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

Красиві #Черкаси

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

#Черкаси

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Старі фото Черкас

Назва “Черкаси” дотепер залишається загадкою, як і саме місто. Єдине, що можна точно сказати, що місто стає рідним, коли є там рідні люди.

Три дні у Києві

IMG_7432Київ відкривається мені потроху. Мабуть, щоб не завалити мене своєю енергетикою та насиченістю. Місто це перш за все люди, які там живуть і тебе чекають. Місто це також простір, будинки і чужі люди. Чужі люди у Київі зовсім інші, ніж у Львові і за ними цікаво спостерігати. Події у столиці також, зовсім інші, ніж, наприклад, у Львові, Луцьку чи Франківську. Багато пафосу – мало щирості. Варто задуматися, кому ще в кого треба вчитися.

View this post on Instagram

Ольга і компанія… #Київ

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

Всім #горішок_від_Білочки;))

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

На #TEDxKyiv із Наталією Соколенко говорили, що всі доповіді з франківського #TEDx збулися. Громадське радіо – на національному, Порошенко – президент, Садовий – “взяв і зробив;)”

View this post on Instagram

#cесія2 #TEDxKyiv 😉 #ola_100happydays

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

View this post on Instagram

Короткий зміст #TEDxKyiv #ola_100happydays

A post shared by Ola (@ola_suprun) on

Травел-бук для Альонки, або майстер-клас від Тані

Nx-xo2Kn_ZU (1)ARew1l-m4v0

Коли вирішила зробити для Альонки травел-бук, то одразу знала, що потрібно у Тані попросити майстер-клас по Скрапбукінгу.

2014-06-20 20.28.57

2014-06-20 20.29.02

Виявилося, що не все так просто, як я думала 🙂 Але ми зробили це за один вечір:  штампували, вирізали, клеїли, ставили клякси .
2014-06-20 20.40.132014-06-20 20.40.252014-06-20 20.40.342014-06-20 20.47.272014-06-20 20.47.372014-06-20 20.47.45

В цей альбом Альона зможе вклеювати всі радості після поїздок та подорожей: квитки, афішки, вирізки і фото. Також зможе робити записи чи замальовки, якщо буде возити альбомчик із собою 🙂

BLxGenhmo5k
tJ_SwsCl-VEKhruGTGI2L8
W-8Z3SFI3UMBLxGenhmo5kL7_pDf6xBw8

Якщо вам подобаються такі хендмейдні штуки загляньте на блог Тані Enjoy your life!
Приємних подорожей!

Борис Возницький. Герой України. Мої спогади.

Коли усім дітям читали казки, мені розповідали історії про замки та князів. Палаци та оборонні споруди завжди було тим, що мене притягувало. Ще в дошкільному віці улюбленою моєю читанкою була книжка про Олеський замок. Я знала її на пам’ять. В 2-му класі я пішла в Художню школу, що розміщувалася в Дубенському замку кн. Острозьких. Історії про привидів князів стали реальністю. У Львівській Політехніці доля направила мене на кафедру Реконструкції та реставрації архітектурних комплексів.

002

2003 рік. Золочівський замок, Львівська обл.

 

За збігом найбільший знавець замків  Західної України –  Борис Возницький також ходив у школу в м. Дубно в ту, в яку я пішла в перший клас. Ця людина опікувалася улюбленими моїми замками в Олеську та Підгірцях і була для мене живою легендою.

004

2003 рік. Золочівський замок. Китайський палац.

 

Перше знайомство відбулося у Золочівському замку на початку 2000-их років. На прохання тата, Борис Григорович проводив екскурсію сім’ї та друзям “Арх Дизайн”. Розповідав про давні цивілізації на теренах наших країв, давніших за шумерів, та говорив про реконструкцію Китайського палацу.

007

вересень 2010 року, Збаразький замок, Тернопільська обл.

 

У 2010-му мені пощастило  особисто познайомитися на конференції у Збаразькому замку та передати вітання від тата. На конференціі Борис Григорович говорив, що людям цікаво бачити в замках, атмосферу та побут рідного століття замку. Потрібно відтворювати інтер’єри, а не накопичувати стандартні історичні експозиції. Відновлювати приміщення із функцією, що передбачалася при будівництві замку.

005

вересень 2010 року, Збаразький замок Тернопільська обл.

 

На цій же конференції я познайомилася із молодим істориком Ярославом Денисенком, і при кожній нашій зустрічі, ми згадуємо цю видатну людину і те, що нам пощастило знати Возницького.

003

вересень 2010 року, Вишнівець, Тернопільська обл.

 

006

вересень 2010 року, Збараж

Пам’ятаю, що під час обіду я сиділа за одним столом із Возницьким, і мені дуже хотілося запам’ятати цей момент на все життя, бо хтозна чи ще зустрінемося… Борис Григорович випив компот і з’їв ложечкою всі ягоди із горнятка. Я посміхнулася про себе, і подумала, що дитинство у нього, мабуть, було не простим.

008

2010р. Дубенський замок, Рівненська обл.

 

009 010

Історія життя п.Бориса доволі насичена та динамічна, як скульптури Пінзеля, та заплутана, як історія наших замків … Самовіданне служіння мистецтву та культурі однієї людини дало більше, ніж всі міністерства разом. Про таких людей знімають фільми, надіюсь, я побачу таке кіно.

011

м.Дубно

 

Два роки тому не стало цієї людини. На трасі десь між Львовом та Золочевом, серце зупинилося у авто. Спекотного травневого дня по вулиці Пекарській  Львів проводжав  Героя України на Личаківський цвинтар…10329668_253478058172793_7892124792231522534_o

Кієв іс е кепітал оф Юкрейн!

AOih0ve23A8
Fotor050715923Якщо з іншими містами мої стосунки склалися давно і позитивно, то з Києвом все ніяк не складалося. Я там була лише один раз у 2008 му і більше не спішила відвідати. Fotor050710610 Але в котре підтверджую факт, що місто стає рідним, якщо там чекає на тебе хоча б одна людина, а починаючи від 2010-го року в мене є добра жменя друзів у столиці – #кийнет і не лише. Fotor050711036  Під час подій євромайдану кожен був там – фізично чи подумки. Гостре відчуття якнайшвидше притулитися до цього енергетичного та намоленого місця пронизувало мене надто часто. Fotor050720536Я розуміла, що ця поїздка буде особливою і Київ відкриється мені. Так і сталося. Частинка мене залишилася на пагорбах та набережних Дніпра, а частинка в Метро. Закономірна закоханість! У Києві я відчуваю волю та простір. Fotor050720244Зовсім інші люди – вільні, індивідуалісти, зовсім інші вулиці та будівлі – кожна особлива і це лише ті крихти, що я бачила. Я впевнена що якийсь період життя я все ж буду жити у столиці, життя саме скорегує.

Кієв іс е кепітал оф юкрейн!

“Моршин-курорт”. Відгук про відпочинок та лікування.

З курортом Моршин я знайома ще з дитинства,  мала щастя відпочивати в санаторії матері та дитини “Пролісок”. Вже в дорослому віці у 2008му році ми з мамою поновили цю традицію і відпочивали у санаторії “Дністер”. А восени 2013го випала нагода підлікуватися у санаторії “Перлина Прикарпаття”.

Моршин 2013

Перлина Прикарпаття (один з корпусів)

Моршин це маленьке містечко, повністю заповнене курортниками. Атмосфера міста настільки розслаблена, що мені завжди здається, що це величезна кіностудія і люди сновигають по місту для ретро кіно.

Моршин 2013

щоденні прогулянки до бювету

Моршин 2013

Білочка

Моршин 2013

Культурний центр Моршина

Загалом усі державні санаторії мало чим відрізняються “начинкою” і як казав мій друг, що чи це Бердянськ чи Моршин совковий вигляд один і такий же. Та є нюанси характеристиці курорту: клімат, мінеральні води, специфіка, обслуговування та інфраструктура.

Сьогодні СКК «Моршинкурорт» представляють такі санаторії Моршина: «Дністер», «Лаванда», «Перлина Прикарпаття», «Світанок» та санаторій «Черемош». Разом ці санаторії складають 2/3 всієї потужності курорту Моршин і можуть одночасно прийняти на лікування та відпочинок понад 1700 осіб.Переглянути карту санаторіїв Моршина
Якшо ви збираєтеся їхати в курорт ви повинні одразу визначитися що саме вам потрібно, щоб потім не розчаровуватися, тобто чи це має бути дешево і по суті, комфорт та відпочинок з елементами оздоровлення чи програма максимум? Ми з мамою вибрали перший варіант і тому умови проживання та оздоровлення нас не особливо вразили, є те що є.

Моршин 2013

курортна книжка – паспорт курортника

Моршин 2013

кімната

Моршин 2013

ліжко

Моршин 2013

роздатковий матеріал

Моршин 2013

мій куточок

Моршин 2013

читаю

261120133547

вигляд з вікна

Найголовнішим чинником оздоровлення в санаторії є пиття мінеральної води. Номер джерела та дозу призначає лікуючий лікар. В Моршині більшість курортників п’ють воду в новому бюветі, що розташований в парковій зоні серед міта.
Моршин 2013Моршин 2013

Моршин 2013

унікальна споруда бювету

Моршин 2013

космічний бювет

Щоб набрати порцію потрібної води, вам потрібна картка, яку видають в санаторії, а також ємкість з якої будети пити водичку. Вода тепла із солонуватим присмаком, зовсім не противна і не вонюча, але потрібно звикнути.

Моршин 2013

мінеральна вода за картковою системою

Моршин 2013

джерело із водою для щоденного пиття

Поруч із бюветом є джерело-русалка, де воду на щодень набирають всі бажаючі.

Моршин 2013

русалка моршинська

Після водопою потрібно погуляти хоча б 40 хвилин. Наприклад на верхньому ярусі бювету, де знаходиться картинна галерея-продаж місцевих та львівських художників.

291120133592

картина 2

041220133660

картина

Моршин 2013

Бабуськи та тіточки на дворі продають всяку всячину: від в’язаних светрів до цілющих карпатських трав’яних чаїв, шоколад, мед  та багато-багато грибочків.

Моршин 2013

ринок із прикарпатськими сувенірами

Не менш важливим пунктом оздоровлення це знайти їдальню свого санаторію, бо найчастіше саме туди ви будете спішити всі дні відпочинку.

Моршин 2013

Їдальня

Харчування в їдальні дієтичне, тобто нічого смаженого і нічого смачного, крім сирних запіканок. Але так, як ми часто зловживаємо шкідливою їжею, можна потерпіти і поїсти каші, запіканочки і супчики.

Моршин 2013

їдальня

Саме під час обідів зрозуміла на скільки я звикла до ритму постійного поспіху. Прийшлося змушувати себе нормально їсти, тобто не спішити і не закидати в себе їжу, а розмірено споживати, спілкуючись із сусідами по столику. Це ще один цікавий момент, про сусідів за столом.

Моршин 2013

вечеря

Нам повезло, спочатку це були інтелігентні чоловіки, а коли я залишилася одна, то до нас підсадили колоритну бабушку з Москви. Бубушка знала всі тайни неофіційних процедур курорту, розбиралася в мистецтві і хвалила мене за мій стиль життя.
Меню на наступний день кожен обирає особисто за спеціальними бланками, але серед вже заготовлених 2-3 страв.

Моршин 2013

кефір був щодня на вечерю

Після поселення та обіду, прийде час знайомства із лікуючим лікарем. Моя зустріч пройшла не зовсім вдало, я не надто розумію, що їм потрібно говорити в таких випадках, мабуть тому що я не маю (на щастя) практики лікування серйозних болячок  і не оперую медичними термінами. Мої скарги не підходили під тип санаторію, але все таки мені написали курс лікування та процедур.

Моршин 2013

ліки

Але поки я здала аналізи і потрапила до потрібних лікарів, то трохи намучилася, із тим що вже боліло. Хабарів лікар не брала, але і особливо не напрягалася, щоб допомогти. Прийшлося самій перечитувати всю інформацію про ліки, бо мені призначили подвійну дозу…

Моршин 2013

Бальнеологічна лікарня

Більшість процедур відбуваються у Бальнелогічній лікарні, графік досить насичений, щоб все встигнути потрібно постійно переміщуватися між своїм корпусом, бальнелікарнею та бюветом.

Моршин 2013

ванни

Найбільш приємними процедурами є мінеральні ванни. Якшо дасте 5-10 грн. санітарці вона додасть у воду хвою, або включить бульбашки. Я принципово не платила, але купляла чай в холі для відпочинку.

Моршин 2013

після ванни

Моршин 2013

коридор поверху із ваннами

Моршин 2013

відпочинок після ванни

Моршин 2013

лаундж-бар

Моршин 2013

процедури

Моршин 2013

лазер

Моршин 2013

тут росте пшениця

На жаль, не всі поверхи виглядають так сучасно.  Більшість у надзвичайно жахливому стані, реально огидно, якщо не абстрагуватися від того всього.

Моршин 2013

поверх без ремонту

Моршин 2013

Моршин 2013

031220133637

сонна Білочка

Коли випадала можливість – я спала – між процедурами, вдень, вночі і просипала зранку (7:30) похід по воду, навіть на фізкультуру не ходила, бо також спала. Загалом пробувала максимально відпочити.

Моршин 2013

коридори спального корпусу

Моршин 2013

зв’язок із світом

Моршин 2013

мама працює і в санаторії

Мама намагалася попрацювати навіть в санаторії.

Моршин 2013

хол в санаторії

Крім сон-відпочинку старалася багато гуляти, дихати чистим повітр’ям та роздумувати про плин життя.

Моршин 2013

старий бювет і трішки сонця

Моршин 2013Моршин 2013

Погода не завжди тішила і налаштовувала на прогулянки.

Моршин 2013

дощить

Моршин 2013

початок бурі

м

після бурі

Моршин 2013

перший сніг

Моршин 2013

Моршин 2013

сніг

morshyn

старе фото

Моршин 2013

горнятко для співмешканки, приємна жіночка жила зі мною, коли мама поїхала додому

Моршин 2013

приватні санаторії класу Люкс

Моршин 2013

корпуси

Моршин 2013

будова перед вокзалом

Моршин 2013

Всюди багато коте

Для людей, які налаштовані на більш активний відпочинок э багато екскурсій за межами Моршина. А також розважальна програма у самому містечку: концерти, вистави. Палац Культури надзвичайно успішний заклад.

 

Моршин 2013

веселі гуцули Палацу Культури

 

281120133571

насичена розважальна частина відпочинку

 

Моршин 2013

капличка

 

Моршин 2013

джерело Матері Божої

 

Моршин 2013

корпуси санаторію Черемош

 

Моршин 2013

думаю це як раз той мольфар

Моя відпустка попала на початок революції, але Євромайдан був і у Моршині.

Моршин 2013

Євромайдан

Моршин 2013

Моршин 2013

корпуси

Моршин 2013

курортні вулички

Моршин 2013

центральна пішохідна вулиця

Загалом містечко розхистане і дуже совкове, хоча співмешканку із Запоріжжя приємно здивувало обслуговування та людяність персоналу, але не мене, бо це нормальні якості будь-яких працівників. Але відпочинок, як і лікування людина створює сама своїми ж думками та налаштуванням. Я їхала щоб відпочити і підлікватися. Пройшло вже більше трьох місяців, результатом я задоволенане не на всі 100%, але не жалію, що саме так витратила ці два тижні.

фото 180

2004 рік

Моршин 2013

2013 рік

Копенгаген. Один день для перезавантеження.

Моя подорож розпочалася із какао у львівському аеропорту імені Данила Галицького. Вже там мені все здалося дуже європейським, і я говорила, що коли захочу відчуттів за кордону, то приїду у новий термінал аеропорту у Львові. Я ще не знала, що коли повернуся, то подивлюся зовсім по іншому на це все…
Аеропорт
Тітка, що роздрукувала мені квитки виявилась дуже веселою: “звичайно ти можеш сидіти біля якогось старого ідіота… але я можу запропонувати тобі місця біля віконця…” і у мене було аж 4ри віконця у 4-ьох різних літаках.
над Варшавою
Перше правило аеропортів це: куди люди – туди я. Так я в аеропорту Варшави натрапила на прикордонника, який вліпив мені перший штамп із літачком і впустив у Шенген зону. Друге правило еропорту знайти свій “гейт” і можна йти гуляти. В мене було мало злотих щоб щось купити. Можна було пошукати кантор, але я боялась що мій Гейт кудись втече… тому я сіла малювати …
1522592_807751225918913_1082499058_o1911013_807751249252244_927494295_o1979315_807751209252248_211409106_o1978381_807751322585570_1235137980_o

 

В аеропорту Шопена металеві лавки дуже холодні… знаючі люди спали просто на підлозі, на ковроліні. А ще в еропорту цікаві конструкції, тому я їх малювала, поки чекала на наступний літак.
_DSC0504
Це був перший політ вночі ще й над морем…  Наступним завданням було вийти з аеропорту так щоб мене зустріли.. і тут є ще одне правило: йти за стрілками і вийдеш! Мене зустріла сестра, ми не бачилися 13 років, її українська стала кращою, а моя анлійська гіршою… але ми знайшли спільну мову – ми сміялися!
Далі було Мерто Копенгагену і пару кварталів пішки. В місті було дуже тихо і не людно, лише деякі локальні компанії у пабах. Паби там справді старі, а не в стилі під старовину. Високі будинки в цеглі із великими вікнами, бруківка на тротурах, велодоріжки і велосвітлофори.
Копенгаген
Копенгаген
Зранку був дощ.  А я так надіялася, що прогноз погоди не справдиться. Але ми пішли гуляти і шукати Русалку. Ми дуже намокли і зайшли в кавярню погрітися. Кава як кава, правда у стакані.
кава
Відігрівшись ми продовжили прогулянку в пошуках Русалки. По дорозі до набережної ми натрапили на Посольство України у Данії, в суботу та неділю там вихідний, писало на дверях на українській та англійській мовах. Зовсім поруч у морі,  плавала пара лебедів, думаю вони українці…Посольство
А коли ми пройшли ще хвилин 7 від посольства, то побачили відому Русалку, правда Клара сказала, що вона не справжня, бо у справжньої червоне волосся.
Русалка
Далі був пошук поїзда. Інтернет допомагає. Ми поїхали додому на ланч.

Копенгаген

Після обіду ми на велосипедах вирушили у Християнію…

Християнія  (Вільне місто Християнія) — частково самокерована, неофіційна «держава всередині держави», розташована в районі Христиансхавн Копенгагенадатської столиці.

…але нічого цікавого та особливого там не побачили. Хіба що палатки, де люди вільно купляли легкі наркотики. Фотографувати там заборонено, але в інтернеті щось можна знайти.
Цікавою видалася поїздка на веловипеді по велодоріжках, серед активного руху, правда кожні 5хв. приходилося зупинятися на велосвітлофорах, одвати/знімати капішон, застібати/розстібати курточку. Копенгаген
Мої родичі каталися сімейним троьохколісним велосипедом, де спереду розміщувалися сидіння для двох дітей і дорослих при потребі.
222
Загалом Копенгаген досить спокійне, виважене місто, стримане, можливо трохи холодне, а можливо потрібно більше днів щоб його розпізнати. Люди всюди – люди. Заглядаючи в їхні обличчя, я бачила такі ж радості та проблеми, як і всюди. Різні мови, різні країни… але всі спішать встигнути на літак.
ВАршава
Ця поїдка дуже вчасно перезавантажила мій організм, мислення, думки…
9AxQ9KIctk28RmYvaCWvdg
… та найкращими і першочерговими враженнями були від спілкування з близькими мені людьми, з якими я так рідко бачуся. Приємно знаходити спільну мову, теми та точки дотику.

97033