Прем’єру фільму Поводир я чекала давно.
Цікаво було побачити у фільмі рідний Дубенський форт-заставу Тараканівський форт і, також, я слідкую за творчістю Джамали.
Фільм не розчарував, бо відчувається скільки роботи вкладеного в нього. Все продумано до деталей. Картинка дуже якісна, насичена, “по багатому” є і сніг, і дим, і білий кожух! Ще пару років тому мені було заздрісно, що сусідня Росія випускає такі яскраві історичні фільми, і хотілося такого ж нашого.
Про важку тему фільму можна довго дискутувати. Та згадую випадковий перегляд польського фільму Ружа, який був дуже психологічно важким, але відкрив для мене нові сторінки історії Польщі. А Поводир має цікавий сюжет, тонкий іронічний гумор і, можливо, зможе відкрити для світу трохи історії України. Стрічку висунуто від України на здобуття премії «Оскар» Американської кіно академії в номінації Фільм іноземною мовою», так що є всі шанси.
Втішили актори фільму – нові, для мене, на екрані кінотеатру, хоча відомі із інших сцен. Джамала явно була цікавинкою цього фільму, але її важко сприймати Ольгою. І як сказав Петро, тепер у нас є “власний Гаррі Потер”.
Відгук про фільм від:
Оллі Перехрест
Романа Голубовського
Івана Паламарчука
Петра Нека
Цікаво, треба буде якось переглянути. Дякую за відгук)
ПодобаєтьсяПодобається
Обов’язково!)
ПодобаєтьсяПодобається