Копенгаген. Один день для перезавантеження.

Моя подорож розпочалася із какао у львівському аеропорту імені Данила Галицького. Вже там мені все здалося дуже європейським, і я говорила, що коли захочу відчуттів за кордону, то приїду у новий термінал аеропорту у Львові. Я ще не знала, що коли повернуся, то подивлюся зовсім по іншому на це все…
Аеропорт
Тітка, що роздрукувала мені квитки виявилась дуже веселою: “звичайно ти можеш сидіти біля якогось старого ідіота… але я можу запропонувати тобі місця біля віконця…” і у мене було аж 4ри віконця у 4-ьох різних літаках.
над Варшавою
Перше правило аеропортів це: куди люди – туди я. Так я в аеропорту Варшави натрапила на прикордонника, який вліпив мені перший штамп із літачком і впустив у Шенген зону. Друге правило еропорту знайти свій “гейт” і можна йти гуляти. В мене було мало злотих щоб щось купити. Можна було пошукати кантор, але я боялась що мій Гейт кудись втече… тому я сіла малювати …
1522592_807751225918913_1082499058_o1911013_807751249252244_927494295_o1979315_807751209252248_211409106_o1978381_807751322585570_1235137980_o

 

В аеропорту Шопена металеві лавки дуже холодні… знаючі люди спали просто на підлозі, на ковроліні. А ще в еропорту цікаві конструкції, тому я їх малювала, поки чекала на наступний літак.
_DSC0504
Це був перший політ вночі ще й над морем…  Наступним завданням було вийти з аеропорту так щоб мене зустріли.. і тут є ще одне правило: йти за стрілками і вийдеш! Мене зустріла сестра, ми не бачилися 13 років, її українська стала кращою, а моя анлійська гіршою… але ми знайшли спільну мову – ми сміялися!
Далі було Мерто Копенгагену і пару кварталів пішки. В місті було дуже тихо і не людно, лише деякі локальні компанії у пабах. Паби там справді старі, а не в стилі під старовину. Високі будинки в цеглі із великими вікнами, бруківка на тротурах, велодоріжки і велосвітлофори.
Копенгаген
Копенгаген
Зранку був дощ.  А я так надіялася, що прогноз погоди не справдиться. Але ми пішли гуляти і шукати Русалку. Ми дуже намокли і зайшли в кавярню погрітися. Кава як кава, правда у стакані.
кава
Відігрівшись ми продовжили прогулянку в пошуках Русалки. По дорозі до набережної ми натрапили на Посольство України у Данії, в суботу та неділю там вихідний, писало на дверях на українській та англійській мовах. Зовсім поруч у морі,  плавала пара лебедів, думаю вони українці…Посольство
А коли ми пройшли ще хвилин 7 від посольства, то побачили відому Русалку, правда Клара сказала, що вона не справжня, бо у справжньої червоне волосся.
Русалка
Далі був пошук поїзда. Інтернет допомагає. Ми поїхали додому на ланч.

Копенгаген

Після обіду ми на велосипедах вирушили у Християнію…

Християнія  (Вільне місто Християнія) — частково самокерована, неофіційна «держава всередині держави», розташована в районі Христиансхавн Копенгагенадатської столиці.

…але нічого цікавого та особливого там не побачили. Хіба що палатки, де люди вільно купляли легкі наркотики. Фотографувати там заборонено, але в інтернеті щось можна знайти.
Цікавою видалася поїздка на веловипеді по велодоріжках, серед активного руху, правда кожні 5хв. приходилося зупинятися на велосвітлофорах, одвати/знімати капішон, застібати/розстібати курточку. Копенгаген
Мої родичі каталися сімейним троьохколісним велосипедом, де спереду розміщувалися сидіння для двох дітей і дорослих при потребі.
222
Загалом Копенгаген досить спокійне, виважене місто, стримане, можливо трохи холодне, а можливо потрібно більше днів щоб його розпізнати. Люди всюди – люди. Заглядаючи в їхні обличчя, я бачила такі ж радості та проблеми, як і всюди. Різні мови, різні країни… але всі спішать встигнути на літак.
ВАршава
Ця поїдка дуже вчасно перезавантажила мій організм, мислення, думки…
9AxQ9KIctk28RmYvaCWvdg
… та найкращими і першочерговими враженнями були від спілкування з близькими мені людьми, з якими я так рідко бачуся. Приємно знаходити спільну мову, теми та точки дотику.

97033

“Вігвам” – новий альбом Фіолет. Власні враження та відчуття.

Мабуть, не є секретом, що “Фіолет” , вже пару років є моїм особистим допінгом, а новий альбом “Вігвам” став чудовим подарунком на мій день народження та новою дозою весняної музики.

Sc_WFmcG-R4

В альбомі майстерно збалансовані пропорції романтики, філософії, ностальгії із змішанням гарячої крові, пристрасті, енергії молодості, а також дорослого розуму з домішками батярства. Я би сказала, що “Фіолет” це зразок волинських романтично-патріотичних хуліганів.
DX-Mxp4veqo

У Вігвамі багато любові, віри, оптимізму і трохи менше розчарування, затишно одним словом. І якщо закриєте очі, то побачите, що там промальовуються дуже красиві жінки. Тендітні жіночі голоси на дальному фоні підсипають тонких приправ в енергійну мелодику. Рада, що мене навчили слухати обома вухами і тексти, і музику.

Фіолет. Євромайдан

Хоча знаю, що пісні створювалися задовго  до подій в  Україні, вони влучно звучать на фоні загальних думок про рідну країну.  Люди мистецтва дуже тонко розуміють настрої свого народи і є одночасно і пророками,і рупорами.

Мої любі волиняки, вітаю з альбомом!
Зустрінемся на концертах!

«Вігвам» – так називається новий повноформатник ФІОЛЕТу, який український гурт презентував на ITunes, а зараз викладає для вільного завантаження у мережі. До альбому увійшло 15 пісень, над якими команда працювала протягом 2013-го року. 

Трек-лист альбому:
1. Ми не одні
2. Обличчя
3. Чуєш, небо!
4. Скинем светри
5. 2000-ні
6. Після дощу
7. Смішні й прекрасні
8. Люблю тебе
9. Життя летить
10. Картаті сорочки
11. Хто я без тебе
12. Карма
13. Рідна
14. До океану
15. Дим і ти

ПРИДБАТИ АЛЬБОМ – https://itunes.apple.com/album/vigvam/id835105817 
ЗАВАНТАЖИТИ АЛЬБОМ – http://www.ex.ua/76711913 

Над альбомом працювали:
Валентин Миронюк – барабани, музика
Єгор Грушин – клавіші, музика
Микола Тимощук – гітара, бек-вокал, музика
Андрій Олексюк – бас, музика
Колос – вокал, тексти, музика

Накопичення: «Звукоцех» (Київ) 
Зведення: Микола Тимощук
Мастеринг: Денис Абраменко («Звукоцех»)
Візуалізація: Ігор Захарчук / Аня Мурзіна