Мабуть від того, що не люблю бути одна і потребую постійного спілкування, я справді люблю радіо…Хоча зараз багато хто скаже, що є інтернет і можна слухати все, що заманеться! Так я також так думаю, тому і маю на зміну жменю пісень, які слухаю, коли надоїдає радіо. Але просто радіо це не лише музика, це перш за все спілкування! І якраз інтернет допомагає, щоб воно не було одностороннє=) Тепер можна віднайти улюблених ведучих в соц.мережах і трохи їм понабридати, а ще…як показує досвід, можна з ними поговорити в маршрутці, або просто припертися в студію=)) Я ще з дитинства слухаю радіо, на кухні це “брехунець” (досі), а в шкільні роки це було “радіо Трек” (Рівне). А з Львівською Хвилею я вже 7 років – просинаюся, їду в маршрутці, п”ю другу каву…і з нетерпінням очікую “4 крапки”, бо після них кінець робочого дня, а по дорозі додому слухаю Рок-балади 🙂 Дякую улюбленим ведучим, що творять наші дні!
(І дякую ще одному улюбленому радіо за можливість попасти в Оперний))
Цитуючи:
“трохи їм понабридати”
скажу, що це класно, в гарному тоні завжди можна. Хотілось би напару отак “завалитись в студію”, подивитис як вони там живуть.
Згадується серіал “Маргоша” де дуже часто показували життя радіо-ДЖїв. Цей магічний звязок через ефір дійсно чарівний.
Нажаль не можу розділити враження від “Львівської Хвилі”, так як являюсь прихильником #Kissfm і всього що повязано з електронною музикою.
Але радіо, як субстанція мені теж важлива, адже колись я через нього почув “музику Електрона”, всі ці шоу, фідбек через твітер, через лайвброадкастінг, через емейли ведучим, це все дуже кульно.
Користуючись нагодою, і місцем під комент – Вітаю “Львівську Хвилю” з ювілеєм.
ПодобаєтьсяПодобається