Кусок щоденника…

ЧАС
Час занадто не вловимий і занадто матеріальний, а ще швидкий і маніакальний бо зметає все на своєму шляху, безжально і беззупину. Просто знищує. І те що вчора було для тебе таке багатозначне і цінне – сьогоді голе і нікчемне, а завтра ти цього взагалі не згадаєш, бо час руйнує виміри цієї цінності. це добре чи погано вирішувати не мені. Просто так є і завжди буде. в цьому мабуть і є банальність нашого буття. ми занадто багато думаєм про час:про вчора, сьогодні, завтра.А йому все одно до наших думок. Ми щось згадуємо,думаємо,зіставляємо, а час все одно це стре.і нічого не залишить…
28.12.06р
_____________________________________________________________________________
Дощ
Памятаєш…падав дощ!Не простий!А дощ шаленого захоплення,вiчного бажанння i найкращого кохання…Стояли i дивились в очi.Мовчали.Смiялись,немов дiти i плакал вiд щастя!А потiм взялись за руки i щодуху бiгли…на зустрiч жорстокому життю!Досi бiжимо
15.01.07
____________________________________________________________________________________
Я
Я щаслива.А коли ти щасливий,треба мовчати.Щастя таке не тривке!Я сильна.А отже щастя своє не вiддам!
17.01.07
________________________________________________________________________________
НІ
Нi нi!Я не збираюсь мовчати!Не збираюсь забитись в куток i тiшитись тим що є !Я хочу бiльшого!Я не хочу сидiти на мiсцi!Треба шось робити!
18.01.07
__________________________________________________________________________________________
Якщо…
Якщо тебе вдарили по правiй щоцi-пiдстав лiву.Якщо плюнули в обличча,нехай плюють i в душу.Якщо шось почав-доводь до кiнця!якщо скажав “люблю” – то раз в життi!
19.01.07
________________________________________________________________________________________
Якщо друзям пох…
…а буває й так,що “плюють” в обличчя найкращi (ну це я так думаю) друзi.Їм пох твої проблеми:нехай i сердечнi,дрiбно-побутовi,морально-депресивнi…
Це потiм будуть по пяну плакатись в плече,нарiкати на таке не справедливе життя,згадувати колишнє кохання…Мабуть найкращий друг -комп,вiн же мовчить,бачить всi сльози i не читає моралi,не нависає,не матюкає,не посилає…
28.01.07
____________________________________________________________________________________-
ЦІНА
цiную тих,хто забуває про мене,забуваю тих,хто любить мене!ненавижу тих,хто мене любить,бо для них мене не хватає!а для того,для кого хватає,мене замало!маючи все,не бачим його,бачим те нiкчемне,що не маєм…немає,бо не робим щось,аби мати,а якщо маєм не цiнуєм…
22.02.07
________________________________________________________________________________________
ВЕСНА
Їдкий вечiрнiй аромат
Пянить i так квiтучу душу
Пари по вулицi iдуть
А я бреду сама
Лечу думками десь до тебе
І розриваюсь мiж мiста
14.03.07
______________________________________________________________________________________
ЯК ВСЕ ПРОСТО
Просто кава.
Просто я одна.
Просто кава холодна,
а я просто сумна…

Занадто просто
для цього життя,
занадто складно
для мого буття…

просто малюю!
не знаю що…
просто сумую!
(не знаю чому)

просто пишу,
поки думка жива.
просто мрiю,
поки я жива…
29.03.07
________________________________________________________________________________________
СУМНІ ВІРШІ
Чому пишу сумнi вiршi?
Чому слова такi гiркi?
Невже це все живе в менi?
Можливо в цїй життєвiй суєтi,
лежить моя душа на мїлинi
I тихо скиглить в темнотї

чи може в серцї бринить струна сумна?
хто зна,чому така?
i не весела ї не сумна.
16.04.07
_________________________________________________________________________________________
МЕЖА
У вас було таке,шо за пару хвилин перед очими пробiгає все життя?i те що було i те що буде!бачиш i розумiєш,що не повернеш.нiколи.жаль?нi.обiда?нi.сум?можливо!життя прекрасне,а найпрекраснiше те що ти нiчого не змiниш.немає в життi сtrl-z.коли стоїш на межi життя це розумiєш занадто чiтко.
23.05.07
__________________________________________________________________________________
Сили
Я нiхто,коли кажу,що хтось.
Може хтось знає,що я таки щось…
Я мовчу,коли потрiбно кричати,
i кричу,коли нема чого чекати!
Я смiюсь,а насправдi вмираю,
а оживаю,коли сльози проливаю…
Двi безмежнї стихiї в менi,
в рiзнi сторони рвуть на шматки,
цi двi сили неначе живi-
оживають й вмирають в менi!
01.07.07

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s